| | |
| імматрикулюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| (включити до списків) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | імматрикулюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | імматрикулю́ймо |
| 2 особа | імматрикулю́й | імматрикулю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | імматрикулюва́тиму | імматрикулюва́тимемо, імматрикулюва́тимем |
| 2 особа | імматрикулюва́тимеш | імматрикулюва́тимете |
| 3 особа | імматрикулюва́тиме | імматрикулюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | імматрикулю́ю | імматрикулю́ємо, імматрикулю́єм |
| 2 особа | імматрикулю́єш | імматрикулю́єте |
| 3 особа | імматрикулю́є | імматрикулю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| імматрикулю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | імматрикулюва́в | імматрикулюва́ли |
| жін. р. | імматрикулюва́ла |
| сер. р. | імматрикулюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| імматрикулюва́вши |
