| імові́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | імові́рний | імові́рна | імові́рне | імові́рні |
| родовий | імові́рного | імові́рної | імові́рного | імові́рних |
| давальний | імові́рному | імові́рній | імові́рному | імові́рним |
| знахідний | імові́рний, імові́рного | імові́рну | імові́рне | імові́рні, імові́рних |
| орудний | імові́рним | імові́рною | імові́рним | імові́рними |
| місцевий | на/в імові́рному, імові́рнім | на/в імові́рній | на/в імові́рному, імові́рнім | на/в імові́рних |