| імперати́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | імперати́вний | імперати́вна | імперати́вне | імперати́вні |
| родовий | імперати́вного | імперати́вної | імперати́вного | імперати́вних |
| давальний | імперати́вному | імперати́вній | імперати́вному | імперати́вним |
| знахідний | імперати́вний | імперати́вну | імперати́вне | імперати́вні |
| орудний | імперати́вним | імперати́вною | імперати́вним | імперати́вними |
| місцевий | на/в імперати́вному, імперати́внім | на/в імперати́вній | на/в імперати́вному, імперати́внім | на/в імперати́вних |