| | | | |
| імпрегно́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | імпрегно́ваний | імпрегно́вана | імпрегно́ване | імпрегно́вані |
| родовий | імпрегно́ваного | імпрегно́ваної | імпрегно́ваного | імпрегно́ваних |
| давальний | імпрегно́ваному | імпрегно́ваній | імпрегно́ваному | імпрегно́ваним |
| знахідний | імпрегно́ваний, імпрегно́ваного | імпрегно́вану | імпрегно́ване | імпрегно́вані, імпрегно́ваних |
| орудний | імпрегно́ваним | імпрегно́ваною | імпрегно́ваним | імпрегно́ваними |
| місцевий | на/в імпрегно́ваному, імпрегно́ванім | на/в імпрегно́ваній | на/в імпрегно́ваному, імпрегно́ванім | на/в імпрегно́ваних |
