| | |
| імпровізува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | імпровізува́тися, імпровізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | імпровізува́тиметься | імпровізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | імпровізу́ється | імпровізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| імпровізу́ючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | імпровізува́вся, імпровізува́всь | імпровізува́лися, імпровізува́лись |
| жін. р. | імпровізува́лася, імпровізува́лась |
| сер. р. | імпровізува́лося, імпровізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| імпровізува́вшись |
