| інбре́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | інбре́дний | інбре́дна | інбре́дне | інбре́дні |
| родовий | інбре́дного | інбре́дної | інбре́дного | інбре́дних |
| давальний | інбре́дному | інбре́дній | інбре́дному | інбре́дним |
| знахідний | інбре́дний, інбре́дного | інбре́дну | інбре́дне | інбре́дні, інбре́дних |
| орудний | інбре́дним | інбре́дною | інбре́дним | інбре́дними |
| місцевий | на/в інбре́дному, інбре́днім | на/в інбре́дній | на/в інбре́дному, інбре́днім | на/в інбре́дних |