| інгуле́цький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | інгуле́цький | інгуле́цька | інгуле́цьке | інгуле́цькі |
| родовий | інгуле́цького | інгуле́цької | інгуле́цького | інгуле́цьких |
| давальний | інгуле́цькому | інгуле́цькій | інгуле́цькому | інгуле́цьким |
| знахідний | інгуле́цький, інгуле́цького | інгуле́цьку | інгуле́цьке | інгуле́цькі, інгуле́цьких |
| орудний | інгуле́цьким | інгуле́цькою | інгуле́цьким | інгуле́цькими |
| місцевий | на/в інгуле́цькому, інгуле́цькім | на/в інгуле́цькій | на/в інгуле́цькому, інгуле́цькім | на/в інгуле́цьких |