| індуко́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | індуко́ваний | індуко́вана | індуко́ване | індуко́вані |
| родовий | індуко́ваного | індуко́ваної | індуко́ваного | індуко́ваних |
| давальний | індуко́ваному | індуко́ваній | індуко́ваному | індуко́ваним |
| знахідний | індуко́ваний | індуко́вану | індуко́ване | індуко́вані |
| орудний | індуко́ваним | індуко́ваною | індуко́ваним | індуко́ваними |
| місцевий | на/в індуко́ваному, індуко́ванім | на/в індуко́ваній | на/в індуко́ваному, індуко́ванім | на/в індуко́ваних |