| | |
| індукува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | індукува́тися, індукува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | індукува́тиметься | індукува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | індуку́ється | індуку́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| індуку́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | індукува́вся, індукува́всь | індукува́лися, індукува́лись |
| жін. р. | індукува́лася, індукува́лась |
| сер. р. | індукува́лося, індукува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| індукува́вшись |
