| | | | |
| індуцибе́льний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | індуцибе́льний | індуцибе́льна | індуцибе́льне | індуцибе́льні |
| родовий | індуцибе́льного | індуцибе́льної | індуцибе́льного | індуцибе́льних |
| давальний | індуцибе́льному | індуцибе́льній | індуцибе́льному | індуцибе́льним |
| знахідний | індуцибе́льний | індуцибе́льну | індуцибе́льне | індуцибе́льні |
| орудний | індуцибе́льним | індуцибе́льною | індуцибе́льним | індуцибе́льними |
| місцевий | на/в індуцибе́льному, індуцибе́льнім | на/в індуцибе́льній | на/в індуцибе́льному, індуцибе́льнім | на/в індуцибе́льних |
