| | | | |
| інкриміно́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | інкриміно́ваний | інкриміно́вана | інкриміно́ване | інкриміно́вані |
| родовий | інкриміно́ваного | інкриміно́ваної | інкриміно́ваного | інкриміно́ваних |
| давальний | інкриміно́ваному | інкриміно́ваній | інкриміно́ваному | інкриміно́ваним |
| знахідний | інкриміно́ваний, інкриміно́ваного | інкриміно́вану | інкриміно́ване | інкриміно́вані, інкриміно́ваних |
| орудний | інкриміно́ваним | інкриміно́ваною | інкриміно́ваним | інкриміно́ваними |
| місцевий | на/в інкриміно́ваному, інкриміно́ванім | на/в інкриміно́ваній | на/в інкриміно́ваному, інкриміно́ванім | на/в інкриміно́ваних |
