| інкримінува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | інкримінува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | інкриміну́ймо | |
| 2 особа | інкриміну́й | інкриміну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | інкримінува́тиму | інкримінува́тимемо, інкримінува́тимем |
| 2 особа | інкримінува́тимеш | інкримінува́тимете |
| 3 особа | інкримінува́тиме | інкримінува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | інкриміну́ю | інкриміну́ємо, інкриміну́єм |
| 2 особа | інкриміну́єш | інкриміну́єте |
| 3 особа | інкриміну́є | інкриміну́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| інкриміну́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | інкримінува́в | інкримінува́ли |
| жін. р. | інкримінува́ла | |
| сер. р. | інкримінува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| інкриміно́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| інкриміно́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| інкримінува́вши | ||