| інові́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | інові́рний | інові́рна | інові́рне | інові́рні |
| родовий | інові́рного | інові́рної | інові́рного | інові́рних |
| давальний | інові́рному | інові́рній | інові́рному | інові́рним |
| знахідний | інові́рний, інові́рного | інові́рну | інові́рне | інові́рні, інові́рних |
| орудний | інові́рним | інові́рною | інові́рним | інові́рними |
| місцевий | на/в інові́рному, інові́рнім | на/в інові́рній | на/в інові́рному, інові́рнім | на/в інові́рних |