| іномо́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | іномо́вний | іномо́вна | іномо́вне | іномо́вні |
| родовий | іномо́вного | іномо́вної | іномо́вного | іномо́вних |
| давальний | іномо́вному | іномо́вній | іномо́вному | іномо́вним |
| знахідний | іномо́вний, іномо́вного | іномо́вну | іномо́вне | іномо́вні, іномо́вних |
| орудний | іномо́вним | іномо́вною | іномо́вним | іномо́вними |
| місцевий | на/в іномо́вному, іномо́внім | на/в іномо́вній | на/в іномо́вному, іномо́внім | на/в іномо́вних |