| | | | |
| інструменто́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | інструменто́ваний | інструменто́вана | інструменто́ване | інструменто́вані |
| родовий | інструменто́ваного | інструменто́ваної | інструменто́ваного | інструменто́ваних |
| давальний | інструменто́ваному | інструменто́ваній | інструменто́ваному | інструменто́ваним |
| знахідний | інструменто́ваний | інструменто́вану | інструменто́ване | інструменто́вані |
| орудний | інструменто́ваним | інструменто́ваною | інструменто́ваним | інструменто́ваними |
| місцевий | на/в інструменто́ваному, інструменто́ванім | на/в інструменто́ваній | на/в інструменто́ваному, інструменто́ванім | на/в інструменто́ваних |
