| | | | |
| інсцено́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | інсцено́ваний | інсцено́вана | інсцено́ване | інсцено́вані |
| родовий | інсцено́ваного | інсцено́ваної | інсцено́ваного | інсцено́ваних |
| давальний | інсцено́ваному | інсцено́ваній | інсцено́ваному | інсцено́ваним |
| знахідний | інсцено́ваний, інсцено́ваного | інсцено́вану | інсцено́ване | інсцено́вані, інсцено́ваних |
| орудний | інсцено́ваним | інсцено́ваною | інсцено́ваним | інсцено́ваними |
| місцевий | на/в інсцено́ваному, інсцено́ванім | на/в інсцено́ваній | на/в інсцено́ваному, інсцено́ванім | на/в інсцено́ваних |
