| | |
| інсценува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інсценува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | інсцену́ймо |
| 2 особа | інсцену́й | інсцену́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інсценува́тиму | інсценува́тимемо, інсценува́тимем |
| 2 особа | інсценува́тимеш | інсценува́тимете |
| 3 особа | інсценува́тиме | інсценува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | інсцену́ю | інсцену́ємо, інсцену́єм |
| 2 особа | інсцену́єш | інсцену́єте |
| 3 особа | інсцену́є | інсцену́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інсцену́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інсценува́в | інсценува́ли |
| жін. р. | інсценува́ла |
| сер. р. | інсценува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| інсцено́ваний |
| Безособова форма |
| інсцено́вано |
| Дієприслівник |
| інсценува́вши |
