| | | | |
| інтерв’юво́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | інтерв’юво́ваний | інтерв’юво́вана | інтерв’юво́ване | інтерв’юво́вані |
| родовий | інтерв’юво́ваного | інтерв’юво́ваної | інтерв’юво́ваного | інтерв’юво́ваних |
| давальний | інтерв’юво́ваному | інтерв’юво́ваній | інтерв’юво́ваному | інтерв’юво́ваним |
| знахідний | інтерв’юво́ваний | інтерв’юво́вану | інтерв’юво́ване | інтерв’юво́вані |
| орудний | інтерв’юво́ваним | інтерв’юво́ваною | інтерв’юво́ваним | інтерв’юво́ваними |
| місцевий | на/в інтерв’юво́ваному, інтерв’юво́ванім | на/в інтерв’юво́ваній | на/в інтерв’юво́ваному, інтерв’юво́ванім | на/в інтерв’юво́ваних |