| | |
| інтересува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інтересува́тися, інтересува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | інтересу́ймося, інтересу́ймось |
| 2 особа | інтересу́йся, інтересу́йсь | інтересу́йтеся, інтересу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інтересува́тимуся, інтересува́тимусь | інтересува́тимемося, інтересува́тимемось, інтересува́тимемся |
| 2 особа | інтересува́тимешся | інтересува́тиметеся, інтересува́тиметесь |
| 3 особа | інтересува́тиметься | інтересува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інтересу́юся, інтересу́юсь | інтересу́ємося, інтересу́ємось, інтересу́ємся |
| 2 особа | інтересу́єшся | інтересу́єтеся, інтересу́єтесь |
| 3 особа | інтересу́ється | інтересу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інтересу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інтересува́вся, інтересува́всь | інтересува́лися, інтересува́лись |
| жін. р. | інтересува́лася, інтересува́лась |
| сер. р. | інтересува́лося, інтересува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| інтересува́вшись |
