| | |
| інтересува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інтересува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | інтересу́ймо |
| 2 особа | інтересу́й | інтересу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інтересува́тиму | інтересува́тимемо, інтересува́тимем |
| 2 особа | інтересува́тимеш | інтересува́тимете |
| 3 особа | інтересува́тиме | інтересува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інтересу́ю | інтересу́ємо, інтересу́єм |
| 2 особа | інтересу́єш | інтересу́єте |
| 3 особа | інтересу́є | інтересу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інтересу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інтересува́в | інтересува́ли |
| жін. р. | інтересува́ла |
| сер. р. | інтересува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| інтересува́вши |
