| | | | |
| інтерпретаці́йний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | інтерпретаці́йний | інтерпретаці́йна | інтерпретаці́йне | інтерпретаці́йні |
| родовий | інтерпретаці́йного | інтерпретаці́йної | інтерпретаці́йного | інтерпретаці́йних |
| давальний | інтерпретаці́йному | інтерпретаці́йній | інтерпретаці́йному | інтерпретаці́йним |
| знахідний | інтерпретаці́йний | інтерпретаці́йну | інтерпретаці́йне | інтерпретаці́йні |
| орудний | інтерпретаці́йним | інтерпретаці́йною | інтерпретаці́йним | інтерпретаці́йними |
| місцевий | на/в інтерпретаці́йному, інтерпретаці́йнім | на/в інтерпретаці́йній | на/в інтерпретаці́йному, інтерпретаці́йнім | на/в інтерпретаці́йних |
