| | | | |
| інтерпрето́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | інтерпрето́ваний | інтерпрето́вана | інтерпрето́ване | інтерпрето́вані |
| родовий | інтерпрето́ваного | інтерпрето́ваної | інтерпрето́ваного | інтерпрето́ваних |
| давальний | інтерпрето́ваному | інтерпрето́ваній | інтерпрето́ваному | інтерпрето́ваним |
| знахідний | інтерпрето́ваний, інтерпрето́ваного | інтерпрето́вану | інтерпрето́ване | інтерпрето́вані, інтерпрето́ваних |
| орудний | інтерпрето́ваним | інтерпрето́ваною | інтерпрето́ваним | інтерпрето́ваними |
| місцевий | на/в інтерпрето́ваному, інтерпрето́ванім | на/в інтерпрето́ваній | на/в інтерпрето́ваному, інтерпрето́ванім | на/в інтерпрето́ваних |
