| | |
| інтерпретува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інтерпретува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | інтерпрету́ймо |
| 2 особа | інтерпрету́й | інтерпрету́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інтерпретува́тиму | інтерпретува́тимемо, інтерпретува́тимем |
| 2 особа | інтерпретува́тимеш | інтерпретува́тимете |
| 3 особа | інтерпретува́тиме | інтерпретува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | інтерпрету́ю | інтерпрету́ємо, інтерпрету́єм |
| 2 особа | інтерпрету́єш | інтерпрету́єте |
| 3 особа | інтерпрету́є | інтерпрету́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інтерпрету́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інтерпретува́в | інтерпретува́ли |
| жін. р. | інтерпретува́ла |
| сер. р. | інтерпретува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| інтерпрето́ваний |
| Безособова форма |
| інтерпрето́вано |
| Дієприслівник |
| інтерпретува́вши |
