| | |
| інтонува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інтонува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | інтону́ймо |
| 2 особа | інтону́й | інтону́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інтонува́тиму | інтонува́тимемо, інтонува́тимем |
| 2 особа | інтонува́тимеш | інтонува́тимете |
| 3 особа | інтонува́тиме | інтонува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | інтону́ю | інтону́ємо, інтону́єм |
| 2 особа | інтону́єш | інтону́єте |
| 3 особа | інтону́є | інтону́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інтону́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інтонува́в | інтонува́ли |
| жін. р. | інтонува́ла |
| сер. р. | інтонува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| інтоно́ваний |
| Безособова форма |
| інтоно́вано |
| Дієприслівник |
| інтонува́вши |
