| інтригу́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | інтригу́ючий | інтригу́юча | інтригу́юче | інтригу́ючі |
| родовий | інтригу́ючого | інтригу́ючої | інтригу́ючого | інтригу́ючих |
| давальний | інтригу́ючому | інтригу́ючій | інтригу́ючому | інтригу́ючим |
| знахідний | інтригу́ючий, інтригу́ючого | інтригу́ючу | інтригу́юче | інтригу́ючі, інтригу́ючих |
| орудний | інтригу́ючим | інтригу́ючою | інтригу́ючим | інтригу́ючими |
| місцевий | на/в інтригу́ючому, інтригу́ючім | на/в інтригу́ючій | на/в інтригу́ючому, інтригу́ючім | на/в інтригу́ючих |