| | |
| ініціюва́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ініціюва́тися, ініціюва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | ініціюва́тиметься | ініціюва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | ініцію́ється | ініцію́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ініцію́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ініціюва́вся, ініціюва́всь | ініціюва́лися, ініціюва́лись |
| жін. р. | ініціюва́лася, ініціюва́лась |
| сер. р. | ініціюва́лося, ініціюва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ініціюва́вшись |
