| | |
| іржа́вити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | іржа́вити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | іржа́вмо |
| 2 особа | іржа́в | іржа́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | іржа́витиму | іржа́витимемо, іржа́витимем |
| 2 особа | іржа́витимеш | іржа́витимете |
| 3 особа | іржа́витиме | іржа́витимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | іржа́влю | іржа́вимо, іржа́вим |
| 2 особа | іржа́виш | іржа́вите |
| 3 особа | іржа́вить | іржа́влять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| іржа́влячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | іржа́вив | іржа́вили |
| жін. р. | іржа́вила |
| сер. р. | іржа́вило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| іржа́вивши |
