| І́рмин – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | І́рмин | І́рмина | І́рмине | І́рмині |
| родовий | І́рминого | І́рминої | І́рминого | І́рминих |
| давальний | І́рминому | І́рминій | І́рминому | І́рминим |
| знахідний | І́рмин, І́рминого | І́рмину | І́рмине | І́рмині, І́рминих |
| орудний | І́рминим | І́рминою | І́рминим | І́рминими |
| місцевий | на/в І́рминому, І́рминім | на/в І́рминій | на/в І́рминому, І́рминім | на/в І́рминих |