| | |
| іронізува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | іронізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | іронізу́ймо |
| 2 особа | іронізу́й | іронізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | іронізува́тиму | іронізува́тимемо, іронізува́тимем |
| 2 особа | іронізува́тимеш | іронізува́тимете |
| 3 особа | іронізува́тиме | іронізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | іронізу́ю | іронізу́ємо, іронізу́єм |
| 2 особа | іронізу́єш | іронізу́єте |
| 3 особа | іронізу́є | іронізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| іронізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | іронізува́в | іронізува́ли |
| жін. р. | іронізува́ла |
| сер. р. | іронізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| іронізува́вши |
