| іскроме́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | іскроме́тний | іскроме́тна | іскроме́тне | іскроме́тні |
| родовий | іскроме́тного | іскроме́тної | іскроме́тного | іскроме́тних |
| давальний | іскроме́тному | іскроме́тній | іскроме́тному | іскроме́тним |
| знахідний | іскроме́тний | іскроме́тну | іскроме́тне | іскроме́тні |
| орудний | іскроме́тним | іскроме́тною | іскроме́тним | іскроме́тними |
| місцевий | на/в іскроме́тному, іскроме́тнім | на/в іскроме́тній | на/в іскроме́тному, іскроме́тнім | на/в іскроме́тних |