| іспито́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | іспито́ваний | іспито́вана | іспито́ване | іспито́вані |
| родовий | іспито́ваного | іспито́ваної | іспито́ваного | іспито́ваних |
| давальний | іспито́ваному | іспито́ваній | іспито́ваному | іспито́ваним |
| знахідний | іспито́ваний, іспито́ваного | іспито́вану | іспито́ване | іспито́вані, іспито́ваних |
| орудний | іспито́ваним | іспито́ваною | іспито́ваним | іспито́ваними |
| місцевий | на/в іспито́ваному, іспито́ванім | на/в іспито́ваній | на/в іспито́ваному, іспито́ванім | на/в іспито́ваних |