іспито́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | іспито́вий | іспито́ва | іспито́ве | іспито́ві |
родовий | іспито́вого | іспито́вої | іспито́вого | іспито́вих |
давальний | іспито́вому | іспито́вій | іспито́вому | іспито́вим |
знахідний | іспито́вий | іспито́ву | іспито́ве | іспито́ві |
орудний | іспито́вим | іспито́вою | іспито́вим | іспито́вими |
місцевий | на/в іспито́вому, іспито́вім | на/в іспито́вій | на/в іспито́вому, іспито́вім | на/в іспито́вих |