| іспитува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | іспитува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | іспиту́ймо | |
| 2 особа | іспиту́й | іспиту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | іспиту́ю | іспиту́ємо, іспиту́єм |
| 2 особа | іспиту́єш | іспиту́єте |
| 3 особа | іспиту́є | іспиту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | іспитува́в | іспитува́ли |
| жін.р. | іспитува́ла | |
| сер.р. | іспитува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| іспито́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| іспито́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| іспитува́вши | ||