| іспитува́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | іспитува́тися, іспитува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | іспиту́ймося, іспиту́ймось | |
| 2 особа | іспиту́йся, іспиту́йсь | іспиту́йтеся, іспиту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | іспитува́тимуся, іспитува́тимусь | іспитува́тимемося, іспитува́тимемось, іспитува́тимемся |
| 2 особа | іспитува́тимешся | іспитува́тиметеся, іспитува́тиметесь |
| 3 особа | іспитува́тиметься | іспитува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | іспиту́юся, іспиту́юсь | іспиту́ємося, іспиту́ємось, іспиту́ємся |
| 2 особа | іспиту́єшся | іспиту́єтеся, іспиту́єтесь |
| 3 особа | іспиту́ється | іспиту́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| іспиту́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | іспитува́вся, іспитува́всь | іспитува́лися, іспитува́лись |
| жін. р. | іспитува́лася, іспитува́лась | |
| сер. р. | іспитува́лося, іспитува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| іспитува́вшись | ||