| істо́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | істо́тний | істо́тна | істо́тне | істо́тні |
| родовий | істо́тного | істо́тної | істо́тного | істо́тних |
| давальний | істо́тному | істо́тній | істо́тному | істо́тним |
| знахідний | істо́тний | істо́тну | істо́тне | істо́тні |
| орудний | істо́тним | істо́тною | істо́тним | істо́тними |
| місцевий | на/в істо́тному, істо́тнім | на/в істо́тній | на/в істо́тному, істо́тнім | на/в істо́тних |