| іша́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | іша́чий | іша́ча | іша́че | іша́чі |
| родовий | іша́чого | іша́чої | іша́чого | іша́чих |
| давальний | іша́чому | іша́чій | іша́чому | іша́чим |
| знахідний | іша́чий, іша́чого | іша́чу | іша́че | іша́чі, іша́чих |
| орудний | іша́чим | іша́чою | іша́чим | іша́чими |
| місцевий | на/в іша́чому, іша́чім | на/в іша́чій | на/в іша́чому, іша́чім | на/в іша́чих |
| [розм.] | ||||