| іша́чити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | іша́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | іша́чмо | |
| 2 особа | іша́ч | іша́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | іша́читиму | іша́читимемо, іша́читимем |
| 2 особа | іша́читимеш | іша́читимете |
| 3 особа | іша́читиме | іша́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | іша́чу | іша́чимо, іша́чим |
| 2 особа | іша́чиш | іша́чите |
| 3 особа | іша́чить | іша́чать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| іша́чачи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | іша́чив | іша́чили |
| жін. р. | іша́чила | |
| сер. р. | іша́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| іша́чивши | ||