ішемі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ішемі́чний | ішемі́чна | ішемі́чне | ішемі́чні |
родовий | ішемі́чного | ішемі́чної | ішемі́чного | ішемі́чних |
давальний | ішемі́чному | ішемі́чній | ішемі́чному | ішемі́чним |
знахідний | ішемі́чний, ішемі́чного | ішемі́чну | ішемі́чне | ішемі́чні, ішемі́чних |
орудний | ішемі́чним | ішемі́чною | ішемі́чним | ішемі́чними |
місцевий | на/в ішемі́чному, ішемі́чнім | на/в ішемі́чній | на/в ішемі́чному, ішемі́чнім | на/в ішемі́чних |