їдкува́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | їдкува́тий | їдкува́та | їдкува́те | їдкува́ті |
родовий | їдкува́того | їдкува́тої | їдкува́того | їдкува́тих |
давальний | їдкува́тому | їдкува́тій | їдкува́тому | їдкува́тим |
знахідний | їдкува́тий | їдкува́ту | їдкува́те | їдкува́ті |
орудний | їдкува́тим | їдкува́тою | їдкува́тим | їдкува́тими |
місцевий | на/в їдкува́тому, їдкува́тім | на/в їдкува́тій | на/в їдкува́тому, їдкува́тім | на/в їдкува́тих |