| їдю́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | їдю́чий | їдю́ча | їдю́че | їдю́чі |
| родовий | їдю́чого | їдю́чої | їдю́чого | їдю́чих |
| давальний | їдю́чому | їдю́чій | їдю́чому | їдю́чим |
| знахідний | їдю́чий, їдю́чого | їдю́чу | їдю́че | їдю́чі, їдю́чих |
| орудний | їдю́чим | їдю́чою | їдю́чим | їдю́чими |
| місцевий | на/в їдю́чому, їдю́чім | на/в їдю́чій | на/в їдю́чому, їдю́чім | на/в їдю́чих |