| ґа́в’ячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ґа́в’ячий | ґа́в’яча | ґа́в’яче | ґа́в’ячі |
| родовий | ґа́в’ячого | ґа́в’ячої | ґа́в’ячого | ґа́в’ячих |
| давальний | ґа́в’ячому | ґа́в’ячій | ґа́в’ячому | ґа́в’ячим |
| знахідний | ґа́в’ячий, ґа́в’ячого | ґа́в’ячу | ґа́в’яче | ґа́в’ячі, ґа́в’ячих |
| орудний | ґа́в’ячим | ґа́в’ячою | ґа́в’ячим | ґа́в’ячими |
| місцевий | на/у ґа́в’ячому, ґа́в’ячім | на/у ґа́в’ячій | на/у ґа́в’ячому, ґа́в’ячім | на/у ґа́в’ячих |