| ґирлиґува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ґирлиґува́тий | ґирлиґува́та | ґирлиґува́те | ґирлиґува́ті |
| родовий | ґирлиґува́того | ґирлиґува́тої | ґирлиґува́того | ґирлиґува́тих |
| давальний | ґирлиґува́тому | ґирлиґува́тій | ґирлиґува́тому | ґирлиґува́тим |
| знахідний | ґирлиґува́тий | ґирлиґува́ту | ґирлиґува́те | ґирлиґува́ті |
| орудний | ґирлиґува́тим | ґирлиґува́тою | ґирлиґува́тим | ґирлиґува́тими |
| місцевий | на/у ґирлиґува́тому, ґирлиґува́тім | на/у ґирлиґува́тій | на/у ґирлиґува́тому, ґирлиґува́тім | на/у ґирлиґува́тих |