| ґратуляці́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ґратуляці́йний | ґратуляці́йна | ґратуляці́йне | ґратуляці́йні |
| родовий | ґратуляці́йного | ґратуляці́йної | ґратуляці́йного | ґратуляці́йних |
| давальний | ґратуляці́йному | ґратуляці́йній | ґратуляці́йному | ґратуляці́йним |
| знахідний | ґратуляці́йний | ґратуляці́йну | ґратуляці́йне | ґратуляці́йні |
| орудний | ґратуляці́йним | ґратуляці́йною | ґратуляці́йним | ґратуляці́йними |
| місцевий | на/у ґратуляці́йному, ґратуляці́йнім | на/у ґратуляці́йній | на/у ґратуляці́йному, ґратуляці́йнім | на/у ґратуляці́йних |
| [діал.] | ||||