лі́вчицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | лі́вчицький | лі́вчицька | лі́вчицьке | лі́вчицькі |
родовий | лі́вчицького | лі́вчицької | лі́вчицького | лі́вчицьких |
давальний | лі́вчицькому | лі́вчицькій | лі́вчицькому | лі́вчицьким |
знахідний | лі́вчицький, лі́вчицького | лі́вчицьку | лі́вчицьке | лі́вчицькі, лі́вчицьких |
орудний | лі́вчицьким | лі́вчицькою | лі́вчицьким | лі́вчицькими |
місцевий | на/у лі́вчицькому, лі́вчицькім | на/у лі́вчицькій | на/у лі́вчицькому, лі́вчицькім | на/у лі́вчицьких |