| | |
| лати́нити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лати́нити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лати́ньмо |
| 2 особа | лати́нь | лати́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лати́нитиму | лати́нитимемо, лати́нитимем |
| 2 особа | лати́нитимеш | лати́нитимете |
| 3 особа | лати́нитиме | лати́нитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лати́ню | лати́нимо, лати́ним |
| 2 особа | лати́ниш | лати́ните |
| 3 особа | лати́нить | лати́нять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лати́нячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лати́нив | лати́нили |
| жін. р. | лати́нила |
| сер. р. | лати́нило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лати́нивши |
