Результати пошуку слова: світи

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

Помічала онуку серед двору, й поступово лагіднів та осмислювався її погляд, була Галя в ясно-синьому платті, а коли оберталася до старої, світила усмішкою: молоде її обличчя сяяло. … Хотілося муркотіти й крутитися, хотілося, щоб синьо світилося від доброї погоди вікно і щоб падало в її кімнату сонце.

ПАЛЕОКОНТАКТ: МІФИ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ? Іван Мозговий

Posted on by / 0 Comment

Як вважають деякі дослідники, вже ранні кроманьйонці вірили, що душі покійних одноплемінників і загиблих на полюванні тварин відходять у позаземні світи, що й відображено в їхніх наскальних малюнках та “фресках” на стінах печер. … …Світи, [на його думку], незліченні і різні за величиною.

Світило

Posted on by / 0 Comment

світи́ло1 – іменник середнього роду (небесне тіло) відмінок однина множина називний світи́ло світи́ла родовий світи́ла світи́л давальний світи́лу світи́лам знахідний світи́ло світи́ла орудний світи́лом світи́лами місцевий на/у світи́лі на/у світи́лах кличний світи́ло* світи́ла*

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

нема там ні святих, ні грішних, одна звізда лише й світиться. … І нічого з ним не зробиш, не переконаєш, що людина, хлопчику, то цілий світ, у якому, трапляється, сонце світить, як смолою курить, а при місяці достигають пшениці… … і ще я думав, що колись восени, у замрячену сльоту буду згадувати жінку, що світилася оранжевим сяйвом.

ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій

Posted on by / 0 Comment

Ми стоїмо на якорі: внизу ледь світиться глянсувата вода, над нею височіє простора палуба, освітлена яскравими вогнями кают. … Пополудні за річкою, на пагорбі, світилися жовті стіни високих старих будинків. … Поряд з високим дубом, під самою його кроною, світилася куля. … Під одною назвою приховується аж шість світил.

100 найвідоміших образів української міфології

Posted on by / 0 Comment

У верховітті світового древа селяться птахи і бджоли, тут же містяться небесні світила. … Або ж літописні яв, нав і прав — світи сучасний, потойбічний та ідеальний-небесний. … А древо було посередником між цими світами, або й розмішувало ці світи на собі. … Давні люди вважали, що небесні світила — то очі божеств.