| | |
| люби́тися – дієслово недоконаного виду |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | люби́тися, люби́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | любі́мося, любі́мось, любі́мся |
| 2 особа | люби́ся, люби́сь | любі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | люби́тимуся, люби́тимусь | люби́тимемося, люби́тимемось, люби́тимемся |
| 2 особа | люби́тимешся | люби́тиметеся, люби́тиметесь |
| 3 особа | люби́тиметься | люби́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | люблю́ся, люблю́сь | лю́бимося, лю́бимось, лю́бимся |
| 2 особа | лю́бишся | лю́битеся, лю́битесь |
| 3 особа | лю́биться | лю́бляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лю́блячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | люби́вся, люби́всь | люби́лися, люби́лись |
| жін. р. | люби́лася, люби́лась |
| сер. р. | люби́лося, люби́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| люби́вшись |
