Skip to content Наче в чарівній рукавичці, в їхній кухоньці, що не дотягла до шести квадратів, поміщалися газова плита, емальована мушля для миття посуду, креденс, з яким на той час вони ще не розпрощалися, хоча під стелею вже висіли нові шафки, кухонний стіл, стільці, зрештою, вони втрьох. Очі на вулицях, у дерев’яних домах, за дерев’яними решітками, в листі дерев, у водограях, у написах на білих і сірих плитах, на високих мінаретах і розлеглих пощерблених мурах, у повітрі, як тіні птахів, хмар або летючого листя. …
Вимощений пощербленими плитами шлях понад морем, де колись був убитий імператор Марк Аврелій. Тут якраз ота проклята яблуня – яцiвка, пiд котрою, кажуть, кам’яна плита з залiзним кiльцем закопана. …
А плита. …
Плита глибоко зарита в глейкий, мокравий чорнозем. …
Плита верне скибу, тне корiння, трiщить пирiй… Ах, чорт бери, як верне землею, рве, трощить на куснi. …
Блискуча плита вiдбиває соняшний промiнь. 