| м’я́зевий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | м’я́зевий | м’я́зева | м’я́зеве | м’я́зеві |
| родовий | м’я́зевого | м’я́зевої | м’я́зевого | м’я́зевих |
| давальний | м’я́зевому | м’я́зевій | м’я́зевому | м’я́зевим |
| знахідний | м’я́зевий, м’я́зевого | м’я́зеву | м’я́зеве | м’я́зеві, м’я́зевих |
| орудний | м’я́зевим | м’я́зевою | м’я́зевим | м’я́зевими |
| місцевий | на/у м’я́зевому, м’я́зевім | на/у м’я́зевій | на/у м’я́зевому, м’я́зевім | на/у м’я́зевих |