білока́мінний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | білока́мінний | білока́мінна | білока́мінне | білока́мінні |
родовий | білока́мінного | білока́мінної | білока́мінного | білока́мінних |
давальний | білока́мінному | білока́мінній | білока́мінному | білока́мінним |
знахідний | білока́мінний | білока́мінну | білока́мінне | білока́мінні |
орудний | білока́мінним | білока́мінною | білока́мінним | білока́мінними |
місцевий | на/у білока́мінному, білока́міннім | на/у білока́мінній | на/у білока́мінному, білока́міннім | на/у білока́мінних |